Географічна карта - Кюстендил (місто) (Obshtina Kyustendil)

Кюстендил (Кюстендил) — місто на південному заході Болгарії за 85 км від Софії, неподалік від кордону з Сербією (30 км) та Македонією (23 км). Є транспортним вузлом (UN/LOCODE BG KYS) і частиною Пан'європейського транспортного коридору VIII. Місто займає най південнішу частину родючої Кюстендільської улоговини. З півдня до нього примикає гірський масив Осогово, висота якого сягає 2251 м (пік Руєн). Населення — 44,1 тис. чоловік (2012). Місто Кюстенділ — адміністративний центр Кюстендильської області та громади Кюстендил.

Кюстендил — одне з найдавніших міст Болгарії. Родючі ґрунти й теплі мінеральні джерела привабили сюди фракійські племена, які заснували тут у V-IV до н. е. селище. У I столітті римляни перетворили його важливу фортецю на торговий центр і водолікувальний курорт, назвавши місто Пауталія. У IV столітті на міському пагорбі Хісарлика було зведено фортецю, яку було переобладнано за часів правління візантійського імператора Юстиніана I.

Після 553 року назва Пауталія не зустрічається. 1019 року в грамоті візантійського імператора Василія II місто згадується під назвою Велбижд, імовірно, на честь якогось місцевого вождя. Поблизу Велбижда 1330 року відбулась битва болгар і сербів, у результаті якої болгари зазнали поразки, а цар Михайло Шишман убитий.

До болгарської держави місто було приєднано за часів правління царя Калояна. З 1379 до 1395 року його феодальним володарем був боярин Костянтин Драгаш, на честь якого місто згодом було перейменовано на Кюстенділ, або земля Костянтина. Місто стало частиною османських володінь 1395 року. Масова колонізація його почалась в середині XV століття. Наприкінці османського володарювання та особливо після Звільнення етнічний склад населення змінився завдяки численним переселенцям із земель, все ще зайнятих турками. В добу Болгарського національного Відродження місто швидко розвивалось і розросталось. Перша школа була відкрита при церкві 1821 року, перша бібліотека — 1869.

З середини XIX століття жителі міста почали брати активну участь у визвольній боротьбі з турками. В горах діяли загони ополченців під предводительством Іллі Воєводи та Румени Воєводи (однієї з небагатьох воїтельок в болгарській історії). Кюстенділ було звільнено російськими військами 29 січня 1878 року. Після Звільнення деякі з ремесел, пов'язані з турецьким ринком, занепали. Продовжували розвиватись виробництво тютюну та бальнеологічна справа.